Органічні сполуки в побуті. Мила та синтетичні   

                                       миючі засоби.

 Склад мила, його мийна дія. Понятта про синтетичні мийні засоби, їх види, охорона довкілля від забруднення ними

Склад мила та його мийна дія

 Мила – це солі лужних елементів і вищих карбонових кислот, переважно стеаринової та пальмітинової з добавками барвників, запашних речовин, антисептиків, тощо.

Властивості мила залежать не лише від природи жирної кислоти, яка входить до її складу, але й від катіона: натрієві солі є твердими речовинами, калієві – рідкими. Більшість властивостей мила, наприклад, твердість, розчиненість у воді залежить від його жирового складу. Так пальмітинова кислота надає милу твердості і гарні піноутворюючі якості, а олеїнова кислота – розчинність у холодній воді і миючу здатність. Стеаринова кислота посилює миючу здатність мила у гарячій воді. Якщо атомів Карбону в аніоні солі менше 10, то сполука не виявляє мийної дії, а якщо більше 20, то сіль практично нерозчинна у воді.

Процес миловаріння полягає в нагріванні жирів з лугами (омилення жирів):

До утвореної в’язкої рідини добавляють насичений розчин кухонної солі, для зменшення розчинності мила. Мило виділяється з розчину і спливає на поверхню. Цей процес називають висолюванням. Мило збирають і заповнюють ним форми, де воно твердне.

Мило можна добути нагріваючи жир з водою в автоклавах. Проходить гідроліз жиру і утворені кислоти обробляють содою:
2С₁₇Н₃₅СООН + Na₂СO₃ → 2С₁₇Н₃₅СООNa + Н₂О + СО₂.

Миюча дія пов’язана з особливостями будови солей жирних кислот. Потрапляючи у воду, мило розчиняється і частково взаємодіє з нею. Це реакція гідролізу.
С₁₇Н₃₅СООNa + H₂O ↔ С₁₇Н₃₅СООH + NaOH

Аніон С₁₇Н₃₅СОО^– складається з двох частин – полярної (СОО^–) і неполярної (С₁₇Н₃₅^–). Під час миття, молекула мила орієнтується так, що неполярна її частина звернена до бруду і «сполучається» з ним, а полярна частина до молекул води сполучаючись з ними водневими зв’язками.

Під час розчинення мила у воді відбуваються такі процеси:

1. Емульгування жирів. Бруд містить жир або його включення. Утворений при гідролізі мила луг емульгує жир, перетворює його в дрібні краплинки, які відокремлюється від поверхні тканини разом з аніонами кислоти і попадають у водний розчин.

2. Зменшення поверхневого натягу на межі вода – поверхня тканини.
Отже, при митті відбуваються такі процеси:
а) відрив часток бруду від мийної поверхні;
б) перехід часток бруду в розчин;
в) утримання часток бруду в розчині й усунення можливостей їх повторного прилипання.

Мила і СМЗ належать до поверхнево-активних речовин (ПАР). Наявність полярної і неполярної частин у молекулах ПАР зумовлює змочування їхніми розчинами різних поверхонь і видалення з них забруднень.

 Синтетичні мийні засоби (СМЗ) – складні суміші, які крім мийної основи, містять різні добавки 

Синтетичні мийні засоби є солями іншої хімічної природи й у твердій воді не утворюють нерозчинних сполук. Це і рідке мило, шампуні, гелі для душу, піна для ванн, пральні порошки, пасти та інші. До складу СМЗ крім мийної основи входять ензими, відбілювачі, стабілізатори піни, пом’якшувачі та ін.